Дополнительный отпуск на детей: принципы предоставления

По поводу дополнительного отпуска на детей уже было не мало написано. Мы ссылались на письмо Министерства труда и социальной политики Украины от 03.03.2007 № 58/06/186-07. По Вашей просьбе публикуем его.

Обратите внимание, что не все нормы письма актуальны на сегодняшний день, но общие принципы и правила предоставления данного вида отпуска остаются неизменными.

Отметим главное:

  • дополнительный отпуск на детей относится к социальному виду отпуску;
  • предоставляется раз в календарный год и не зависит от отработанного времени как ежемесячный отпуск;
  • при увольнение выплачивается компенсация неиспользованного отпуска.

Ниже смотрим текст письма.

Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 03.03.2007 № 58/06/186-07  ”Щодо соціальних відпусток та розрахунку допомоги на дітей”

Відповідно до статті 19 Закону України “Про відпустки” жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).

Зазначена відпустка не належить до виду щорічних, вона належить до виду соціальних відпусток. Тому така відпустка надається в календарному році, а не за відпрацьований робочий рік, тобто працівник має право на її використання або отримання компенсації за неї при звільненні у повному обсязі, незалежно від відпрацьованого часу в цьому році. Статтею 24 Закону України “Про відпустки” визначено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Наведений у вашому листі випадок не містить інформації, чи працювала працівниця (одинока мати) на іншому місці роботи до 25 грудня 2006 року. Якщо зазначена особа до 25.12.2006 р. працювала на іншому підприємстві, установі, організації, вона могла використати соціальну відпустку, а при звільненні їй повинні були виплатити грошову компенсацію за всі невикористані дні такої відпустки.

У такому разі, на наступному місці роботи (з 25.12.2006 р.) зазначена відпустка не надається. Якщо ж працівниця з 01.01.2006 до 25.12.2006 р. взагалі не працювала і була прийнята на роботу з 25.12.2006 р., то за 2006 рік їй може бути надана додаткова відпустка на підставі ст. 19 Закону України “Про відпустки”, а у разі звільнення може бути виплачена компенсація за 7 календарних днів, які працівниця (одинока мати) не використала у 2006 році.

Якщо одинока мати звільнилася з роботи 9 січня 2007 року, їй має бути виплачена компенсація за всі невикористані дні додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, тобто тривалістю 7 календарних днів за 2007 рік. У цьому випадку на наступному місці роботи вона не матиме права на зазначену відпустку у 2007 році.

Щодо застосування статті 112 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням повідомляємо, що відповідно до статті 7 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” періоди знаходження застрахованої особи у страхових випадках (тимчасова непрацездатність, відпустка по вагітності та пологах, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) зараховуються до страхового стажу і дія статті 112 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” на цих осіб не поширюється.

Розрахунок допомоги по вагітності та пологах працівниці, яка після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відпрацювала 5 днів, здійснюється виходячи з фактичної заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески, обчисленої відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 N 1266.

У випадку, зазначеному в листі, застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески менше ніж календарний місяць, тому середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьований час (5 робочих днів) перед настанням страхового випадку (абзац перший пункту 6 Порядку). Згідно з частиною першою статті 112 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” необхідно враховувати сплату страхових внесків за період 12 місяців перед настанням страхового випадку незалежно від місця роботи.

Для найманих працівників, які змінили місце роботи та відпрацювали за новим місцем роботи менше шести місяців, але за період 12 місяців (з урахуванням періодів роботи за попередніми місцями роботи) перед настанням страхового випадку сплачували страхові внески 6 місяців, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується виходячи з фактичної заробітної плати за останнім основним місцем роботи, з якої було сплачено страхові внески, обчисленої відповідно до Порядку.

Зазначена норма Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” поширюється на працівників, які тільки починають свою трудову діяльність і відпрацювали менше шести місяців, та працівників, що змінили місце роботи і не працювали більше шести місяців перед працевлаштуванням на останнє місце роботи. Підтвердженням факту сплати страхових внесків для найманих працівників є запис у трудовій книжці.

Як випливає з вашого звернення, працівник прийнятий на роботу в січні 2007 року, а з попереднього місця роботи звільнився в листопаді 2006 року, тобто, за період 12 місяців (з урахуванням періоду роботи за попереднім місцем роботи) перед настанням страхового випадку сплачував страхові внески 6 місяців, тому норма абзацу першого статті 112 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” для розрахунку страхової виплати не повинна застосовуватись. Допомога по тимчасовій непрацездатності йому повинна виплачуватись виходячи з фактичної заробітної плати, з якої були сплачені страхові внески у розрахунковому періоді за останнім основним місцем роботи.

Начальник Юридичного управління І.Тубелець