ПКМУ “Про нормы возмещения командировочных расходов в пределах Украины и за границу” от 23.04.99 № 663

остання редакцiя вiд 26.05.2009 (Увага! Редакція вiдбудеться 01.01.2010 на пiдставi ПКМУ від 23.09.09 №1015)

Кабінет Міністрів України

Постанова

від 23 квітня 1999 р. № 663

Київ

Про норми відшкодування витрат

на відрядження вмежах України та за кордон

{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ №850 від 30.05.2000 №1355 від 30.08.2000 №1398 від 06.09.2000 №423 від 06.05.2001 №977 від 11.07.2002 №1157 від 24.07.2003 №1732 від 05.11.2003 №1795 від 20.11.2003 №682 від 26.05.2004 №818 від 29.06.2004 №184 від 12.03.2005 №952 від 24.09.2005 №116 від 08.02.2006 №726 від 25.05.2006 №1618 від 16.11.2006 №108 від 31.01.2007 №514 від 21.03.2007 №859 від 26.06.2007 №209 від 19.03.2008 №483 від 20.05.2009}

Відповідно до підпункту 5.4.8 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” Кабінет Міністрів України постановляэ:

1. Установити для працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності (крім державних службовців та осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів) такі граничні норми добових витрат:

1) у разі коли до рахунків на оплату вартості проживання у готелях не включаються витрати на харчування, для відряджень у межах України – 30 гривень, для відряджень за кордон – у сумі в гривнях, еквівалентній 50 доларам США за офіційним курсом гривні до долара США, установленим Національним банком на день видачі авансу;

2) у разі коли до рахунків вартості проживання у готелях включаються витрати на:

одноразове харчування, для відряджень у межах України – 24 гривні, для відряджень за кордон – у сумі в гривнях, еквівалентній 40 доларам США за офіційним курсом гривні до долара США, установленим Національним банком на день видачі авансу;

дворазове харчування, для відряджень у межах України – 18 гривень, для відряджень за кордон – у сумі в гривнях, еквівалентній 27,5 долара США за офіційним курсом гривні до долара США, установленим Національним банком на день видачі авансу;

триразове харчування, для відряджень у межах України – 12 гривень, для відряджень за кордон – у сумі в гривнях, еквівалентній 17,5 долара США за офіційним курсом гривні до долара США, установленим Національним банком на день видачі авансу.
{Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ №850 від 30.05.2000, №1398 від 06.09.2000, №423 від 06.05.2001, №977 від 11.07.2002, №952 від 24.09.2005, №209 від 19.03.2008; в редакції Постанови КМ №483 від 20.05.2009}

2. Установити норми відшкодування витрат на відрядження у межах України та за кордон для державних службовців і працівників підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, згідно з додатком.

У разі коли працівники, відряджені за кордон, за умовами запрошення забезпечуються стороною, яка приймає, безкоштовним харчуванням у країні відрядження (в дорозі), або коли працівники, відряджені в межах України для участі у переговорах, конференціях, симпозіумах, які проводяться за тематикою, що стосується основної діяльності підприємства, установи та організації, які відряджають працівників, за умовами запрошення забезпечуються організаторами таких заходів безкоштовним харчуванням, добові витрати відшкодовуються у розмірах, що визначаються у відсотках норм добових витрат для даної країни згідно з додатком, зокрема 80 відсотків при одноразовому, 55 відсотків – дворазовому, 35 відсотків – триразовому харчуванні. (Абзац другий пункту 2 в редакції Постанови КМ №1732 від 05.11.2003)

Витрати на наймання житлового приміщення під час відрядження відшкодовуються у разі надання оригіналів підтвердних документів. (Пункт 2 доповнено абзацом третім згідно з Постановою КМ №818 від 29.06.2004)

Витрати на харчування, вартість якого включена до рахунків на оплату вартості проживання у готелях або до проїзних документів, оплачуються відрядженим за рахунок добових.

Державним службовцям і працівникам зазначених підприємств, установ та організацій, які перебувають за кордоном тривалий термін і отримують заробітну плату в іноземній валюті, та працівникам дипломатичних установ України, які перебувають за кордоном у довготерміновому відрядженні та отримують виплати в іноземній валюті, у разі відрядження в межах країни перебування добові витрати відшкодовуються у розмірі 80 відсотків норм добових витрат, визначених у додатку до цієї постанови для даної країни. У разі відрядження у межах країни перебування терміном на одну добу добові витрати відшкодовуються у розмірі 50 відсотків зазначених норм.

3. Норми добових витрат і граничні норми відшкодування витрат на наймання житлових приміщень для державних службовців та осіб, які направляються у відрядження за кордон підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, переглядаються у разі потреби за поданням Міністерства фінансів на підставі обґрунтованих пропозицій Міністерства закордонних справ.

Граничні норми добових витрат для працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності (крім державних службовців та осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів) переглядаються за поданням Міністерства фінансів у разі зміни максимальної норми добових витрат, установленої для державних службовців та осіб, які направляються у відрядження за кордон підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів. {Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №977 від 11.07.2002; в редакції Постанови КМ №483 від 20.05.2009}

4. Підприємства, установи та організації, що направляють працівників у відрядження в межах України та за кордон, зобов’язані забезпечити їх коштами (у разі відрядження за кордон – у національній валюті країни, куди відряджається працівник, або у вільно конвертованій валюті) як аванс на поточні витрати у розмірах згідно з установленими нормами. Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток. (Абзац перший пункту 4 в редакції Постанови КМ №1732 від 05.11.2003)

Працівникам, які направляються у відрядження за кордон підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності (крім державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів), добові виплачуються в іноземній валюті у сумі, яка в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на день видачі коштів із каси уповноваженого банку, не перевищує встановлених граничних норм добових витрат. (Абзац другий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №1732 від 05.11.2003)

Залишок коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, підлягає поверненню працівником до каси або зарахуванню на відповідний рахунок підприємства, установи, організації, що їх видала (у разі відрядження за кордон – у грошових одиницях, в яких було видано аванс), у встановленому законодавством порядку. (Абзац третій пункту 4 в редакції Постанов КМ №1732 від 05.11.2003, №818 від 29.06.2004)
(Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ №850 від 30.05.2000, №423 ( 423-2001-п ) від 06.05.2001, в редакції Постанови КМ №977 від 11.07.2002)

5. Термін відрядження визначається керівником, але не може перевищувати в межах України 30 календарних днів, за кордон – 60 календарних днів, за винятком випадків, установлених Кабінетом Міністрів України. (Абзац перший пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №1157 від 24.07.2003)

Термін відрядження працівників, які направляються для виконання у межах України монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, не повинен перевищувати періоду будівництва об’єктів.

Термін відрядження працівників, які направляються за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) для здійснення монтажних, налагоджувальних, ремонтних, проектних, проектно-пошукових, будівельних, будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт, шефмонтажу та авторського нагляду під час будівництва, обслуговування та забезпечення функціонування національних експозицій на міжнародних виставках, не повинен перевищувати одного року. (Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ №682 від 26.05.2004; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №184 від 12.03.2005)

Підприємства, установи та організації, що направляють працівників за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), забезпечують створення належних соціально-побутових умов, медичне обслуговування, страхування та необхідний правовий захист громадян України, які відряджаються за її межі для здійснення робіт, зазначених в абзаці третьому цього пункту. (Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ №682 від 26.05.2004)

Термін відрядження військовослужбовців, направлених на навчання в системі перепідготовки, удосконалення, підвищення кваліфікації кадрів, на навчальні та підсумково-випускні збори слухачів заочних факультетів вищих військових навчальних закладів, не повинен перевищувати 90 днів, а за умови відшкодування фінансових витрат стороною, що приймає, та за рішенням Віце-прем’єр-міністра України відповідно до функціонального розподілу обов’язків – 18 місяців. (Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ №1355 від 30.08.2000, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №1795 від 20.11.2003)

Термін відрядження працівників авіаційних компаній, які направляються за кордон для виконання авіаційних перевезень пасажирів та вантажів у миротворчих місіях Організації Об’єднаних Націй згідно з контрактами між авіаційними компаніями України та Організацією Об’єднаних Націй, не повинен перевищувати шість місяців. (Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ №116 від 08.02.2006)

Термін відрядження працівників державної контрольно-ревізійної служби, які направляються для проведення контрольних заходів, не повинен перевищувати періоду проведення таких заходів. {Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ №1618 від 16.11.2006}

6. Установити, що державним службовцям, а також іншим особам, які направляються у відрядження в межах України і за кордон підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, за наявності оригіналів підтвердних документів відшкодовуються витрати: (Абзац перший пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №818 від 29.06.2004)

на проїзд (включаючи перевезення багажу) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження;

на побутові послуги, що включені до рахунків на оплату вартості проживання у готелях (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більш як 10 відсотків норм добових витрат для країни, куди відряджається працівник, визначених у додатку до цієї постанови, за всі дні проживання; (Абзац третій пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №850 від 30.05.2000)

на бронювання місць у готелях у розмірах не більш як 50 відсотків вартості місця за добу;

на користування постільними речами в поїздах;

(Абзац шостий пункту 6 виключено на підставі Постанови КМ №818 від 29.06.2004)

на комісійні у разі обміну валюти.

Відшкодування витрат на службові телефонні переговори проводиться в розмірах, погоджених з керівником.

6-1. Державним службовцям, а також іншим особам, які направляються у відрядження за кордон на термін до 60 календарних днів підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, відшкодовується вартість страхового поліса (за наявності його оригіналу з відміткою про сплату страхового платежу), за яким передбачено відшкодування витрат на:

надання швидкої та невідкладної (екстреної) медичної допомоги страхувальнику і придбання необхідних медикаментів;

переміщення страхувальника на територію України для надання медичної допомоги;

відправлення труни з тілом (урни з прахом) страхувальника до місця поховання на території України та інші пов’язані з цим витрати.

У разі коли правилами в’їзду та перебування у країні, до якої відряджається страхувальник, встановлені вимоги щодо розміру страхової суми, у договорі страхування визначається мінімальна страхова сума. При цьому термін дії договору страхування повинен відповідати терміну відрядження.

Якщо в країні, до якої відряджається страхувальник, медична допомога надається іноземним громадянам безоплатно, вартість страхового поліса не відшкодовується.
{Постанову доповнено пунктом 6-1 згідно з Постановою КМ №514 від 21.03.2007}

7. Витрати на проїзд державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, у м’якому вагоні, в каютах, що оплачуються за 1-4 групою тарифних ставок, на суднах морського флоту, в каютах 1 і 2 категорії на суднах річкового флоту, повітряним транспортом за квитками 1 класу та бізнес-класу, фактичні витрати, що перевищують граничні норми відшкодування витрат на наймання житлового приміщення та на перевезення до 30 кілограмів багажу понад кількість багажу, вартість перевезення якого входить до вартості квитка того виду транспорту, яким користується працівник, відшкодовуються в кожному випадку з дозволу керівника згідно з оригіналами підтвердних документів. (Абзац перший пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №818 від 29.06.2004)

Витрати, відшкодовані згідно з абзацом першим цього пункту, не є надміру витраченими коштами. (Пункт 7 доповнено абзацом другим згідно з Постановою КМ №850 від 30.05.2000, в редакції Постанови КМ №818 від 29.06.2004)

8. У разі відрядження за кордон на службовому автомобілі витрати на пально-мастильні матеріали відшкодовуються відповідно до діючих норм за кілометр пробігу та затвердженого маршруту.

9. У разі коли сторона, яка приймає, забезпечує працівника, відрядженого за кордон, додатковими валютними коштами у вигляді компенсації поточних витрат (крім витрат на проїзд до країни призначення і назад та на наймання житлового приміщення) або добових витрат, сторона, яка направляє, виплату добових витрат зазначеним особам зменшує на суму додатково наданих коштів. Якщо сума, надана стороною, яка приймає, більша або дорівнює встановленим нормам добових витрат, то сторона, яка направляє, виплату добових витрат зазначеним особам не проводить.

10. Міністерству фінансів внести зміни до інструкції про порядок відряджень за кордон і в межах України.

11. Особливості направлення у відрядження військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які проходять службу в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації, органах і підрозділах цивільного захисту, визначаються за погодженням з Міністерством фінансів відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Державним комітетом у справах охорони державного кордону, Головним управлінням командуючого Національною гвардією, Управлінням державної охорони, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, а військовослужбовців Державної фельд’єгерської служби при Державному комітеті зв’язку та інформатизації – також Державним комітетом зв’язку та інформатизації.
{Пункт 11 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ №726 від 25.05.2006, №108 від 31.01.2007, №859 від 26.06.2007}

11-1. Розмір добових витрат, що виплачуються працівникам, направленим у відрядження підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності (крім підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів), не може бути нижчим ніж норми добових витрат, установлених додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. №977.

Працівникам, які направляються у відрядження за кордон для здійснення робіт, зазначених в абзаці третьому та шостому пункту 5 цієї постанови, у разі їх перебування у відрядженні понад 60 календарних днів добові витрати починаючи з 61 дня виплачуються у розмірі 80 відсотків норм добових витрат, визначених пунктами 1 і 2 цієї постанови для працівників відповідних підприємств, установ та організацій. (Пункт 11-1 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ №682 від 26.05.2004; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №116 від 08.02.2006)
(Постанову доповнено пунктом 11-1 згідно з Постановою КМ №977 від 11.07.2002)

11-2. Затвердити розміри надбавок до норм добових витрат в іноземній валюті для окремих категорій працівників, що додаються.

(Абзац другий пункту 11-2 виключено на підставі Постанови КМ №818 від 29.06.2004)

(Постанову доповнено пунктом 11-2 згідно з Постановою КМ №977 від 11.07.2002)

12. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 5 січня 1998 р. №10 “Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон” (Офіційний вісник України, 1998 р., №1, ст.20);

постанову Кабінету Міністрів України від 10 липня 1998 р. №1046 “Про внесення змін і доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 5 січня 1998 р. №10″ (Офіційний вісник України, 1998 р., №28, ст.1039).

Прем’єр-міністр України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Інд. 26

додатки до №663