Закон Украины “Про компенсацию гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплат&quot

остання редакцiя вiд 11.02.2003

Закон України
Про компенсацію громадянам втрати частини
доходів у зв’язку з порушенням
строків їх виплати

(Відомості Верховної Ради, 2000, №49, ст.422)
(Із змінами, внесеними згідно із Законами №429-IV від 16.01.2003, ВВР, 2003, №10-11, ст.87 №431-IV від 16.01.2003, ВВР, 2003, №14, ст.96 )

Стаття 1. Підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Стаття 2. Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати (далі – компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:

пенсії;

соціальні виплати;

стипендії;

заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Стаття 3. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов’язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
(Стаття 3 із змінами, внесеними згідно із Законом №431-IV від 16.01.2003)

Стаття 4. Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Стаття 5. Своєчасно не отриманий з вини громадянина доход компенсації не підлягає.

Стаття 6. Компенсацію виплачують за рахунок:

власних коштів – підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об’єднання громадян;

коштів відповідного бюджету – підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету;

коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету. (Абзац четвертий статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом №429-IV від 16.01.2003)

Стаття 7. Відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства.

Стаття 8. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2001 року.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 19 жовтня 2000 року
№2050-III

Публiкацiї документа:
Урядовий кур’єр вiд 16.11.2000
Голос України вiд 21.11.2000
Офіційний вісник України вiд 24.11.2000 – 2000 р., №45, стор.1, стаття 1914, код акту 17122/2000
Відомості Верховної Ради України вiд 08.12.2000 – 2000 р., №49, стаття 422